Методи випробувань пожежного одягу

1 Підготовка Перш ніж проводити різноманітні перевірки продуктивності зовнішнього матеріалу, його слід випрати 5 разів відповідно до методу, наведеного в Додатку A GB 8965-1998.
2 Випробування вогнезахисних характеристик Випробування вогнезахисних характеристик проводиться відповідно до GB/T 5455-1997, а результати мають відповідати положенням 5.2.1.1, 5.2.3.1, 5.2.4 тощо.
3 Випробування на вологостійкість поверхні Випробування на вологостійкість поверхні проводиться відповідно до GB/T 4745-1997, а результати мають відповідати положенням 5.2.1.2.
4 Випробування на міцність на розрив Випробування на міцність на розрив проводиться відповідно до GB/T 3923..1-1997, і результати мають відповідати положенням 5.2.1.3.
5 Випробування на міцність на розрив Випробування на міцність на розрив проводиться відповідно до GB/T 3917.3-1997, і результати повинні відповідати положенням 5.2.1.4.
6 Випробування на термостійкість. Метод випробування на термостабільність слід проводити згідно з Додатком А, а результати повинні відповідати положенням 5.2.1.5, 5.2.2.3 та 5.2.3.2.
7 Масу на одиницю площі необхідно вимірювати за допомогою каструлькових ваг із діапазоном зважування від 0 г до 500 г і чутливістю 0,5 г, а результати повинні відповідати положенням 5.2. .1.6.
8 Випробування на стійкість забарвлення. Метод випробування на стійкість забарвлення слід проводити відповідно до GB/T 3920-1997, а результати повинні відповідати положенням 5.2.1.7.
9 Випробування на стійкість до гідростатичного тиску. Випробування на стійкість до гідростатичного тиску необхідно проводити відповідно до GB/T 4744-1997, а результати повинні відповідати положенням 5.2.2.1.
10 Випробування на проникність водяної пари Метод випробування на проникність водяної пари слід проводити відповідно до GB/T 1037-1997, а результати повинні відповідати положенням 5.2.2.2.
11 Загальне випробування ефективності термічного захисту. Метод випробування теплового захисту необхідно проводити згідно з Додатком В, а результати повинні відповідати положенням 5.3.
12 Тест на щільність відстані між голками Для вимірювання візьміть будь-які 3 см на захисному одязі, і результати повинні відповідати положенням 5.3.
13 Перевірка різниці кольорів Під час вимірювання ступеню різниці кольорів виміряна частина має відповідати напрямку пряжі, і слід використовувати джерело світла 600 лк або вище. Падаючий світло знаходиться приблизно під кутом 45 градусів до об’єкта вимірювання, напрямок спостереження приблизно перпендикулярний об’єкту вимірювання, а відстань становить 60 см для візуального огляду. Порівняно зі зразком картки GB 250, результати повинні відповідати положенням 5.5.
14 Випробування на міцність шва на розрив Метод випробування на міцність шва на розрив повинен проводитися відповідно до GB/T 13773-1992, а результати повинні відповідати положенням 5.6. 6.15 Перевірка ефективності відбивної маркувальної стрічки
15.1 Випробування коефіцієнта світловідбиття a) Тестове середовище: температура 20 градуси ±2 градуси, вологість 65%±5%; b) Розмір зразка та кількість: 3 шматки світловідбиваючого матеріалу 200 мм × 50 мм; c) Кут огляду приладу для вимірювання коефіцієнта світловідбивання можна регулювати в діапазоні від 12′ до 2 градусів, а мінімальне значення шкали не повинно перевищувати 0,01 градуса; кут падіння можна регулювати в діапазоні від 0 градусів до 40 градусів, а мінімальне значення шкали не повинно перевищувати 1 градус; d) Після 5 вимірювань у горизонтальному та вертикальному напрямках відповідно, виміряні дані усереднюються, і результати повинні відповідати положенням 5.7.1.
15.2 Випробування на термостійкість Спочатку помістіть зразок у сушильну шафу за температури 260 градусів ±5 градусів, вийміть зразок після 5 хвилин випробування, а потім продовжуйте згідно з методом 6.15.1, і результати повинні відповідати положення 5.7.2.
15.3 Розмір зразка для перевірки стійкості до прання становить 200 мм × 50 мм. Його промивають 25 разів відповідно до методу, наведеного в Додатку A GB 8965-1998. Результат повинен відповідати положенням 5.7.4.
15.4 Розмір випробувального зразка для високої та низької температури становить 200 мм × 50 мм. Його поміщають у середовище 50 градусів ±2 градуси на 12 годин. Після вилучення його слід негайно перемістити в середовище -30 градусів ±2 градуси та помістити на 20 годин. Результат повинен відповідати положенням 5.7.5.
16 Випробування апаратних засобів на стійкість до високих температур полягає в тому, щоб помістити зразок у сушильну піч при температурі 260 градусів ±5 градусів. Після випробування протягом 5 хвилин зразок виймають і вимірюють шляхом візуального огляду. Результат повинен відповідати положенням 5.8.
17 Випробування швейних ниток на стійкість до високих температур передбачає розміщення зразка в сушильній шафі при температурі 260 градусів ±5 градусів. Після випробування протягом 5 хвилин зразок виймають і вимірюють шляхом візуального огляду. Результат повинен відповідати положенням 5.9.
18 Маса повинна бути виміряна вагою з діапазоном зважування від 0 г до 10 000 г і точністю не нижче класу 3, а результат повинен відповідати положенням 5.10.
19 Якість зовнішнього вигляду повинна вимірюватися візуальним оглядом, а результат повинен відповідати положенням 5.11.
Спеціальний захисний одяг, який носять пожежники, коли вони знаходяться поблизу зони полум’я та піддаються впливу сильного радіаційного тепла під час гасіння пожежі та рятування, використовується для ізоляції їх верхньої та нижньої частини тулуба, голови, рук і ніг, включаючи пожежні куртки, пожежні штани, протипожежні капюшони, пожежні рукавички та вогнетривкі чохли для ніг.
Пожежний костюм складається з кількох шарів тканини, таких як зовнішній шар, теплоізоляційний шар і комфортний шар. Матеріали такої комбінації можуть складатися в один або кілька шарів. Зовнішній шар теплоізоляційного костюма має бути виготовлений з металевої алюмінієвої фольги, яка відбиває випромінюване тепло і може відповідати основним вимогам процесу виробництва одягу та вимогам до продуктивності відповідних стандартів для допоміжних матеріалів.